Одного разу я задоволений повертався з роботи. Нарешті закінчився важкий робочий тиждень. У мене мали бути прекрасні вихідні. Усе заплановане я вже зробив. На вихідні ми традиційно їздили на закупи, але в середу вже купили їжі на тиждень чи два наперед. Тож, у мене було цілих два дні, щоб провести їх так, як я хочу. Подивитись якийсь фільм, виспатись, з кумом зустрітись і з дружиною час провести.
Прийшов додому, повечеряв, ліг відпочивати і тут дружина заявляє мені:
“На завтра нічого не плануй. Поїдемо продукти купимо”.
Я був дуже здивований. Нещодавно ж купили цілий холодильник. З магазину поверталися з величезними пакетами, скупили пів магазину. І м’ясо, і риба, і всі види молочної продукції, і овочі, і фрукти. Що ще купувати?
– Так ми ж купували продукти два дні тому. У чому справа?
– Ну як, я їсти готувала. А решту мамі віддала. Вона приходила сьогодні і сказала, що в них удома взагалі продуктів немає.
– І що? Ти віддала їм усе, що було? А нам із продуктами що тепер робити? Що це за нахабство? Твій тато досі роботу не знайшов?
– Ну чого ти нервуєш. Йому ще рік і буде пенсія. Зараз важко, бо тільки в мами допомога є. Потім буде легше.
– І що? Мені ще раз їх утримувати? Дорослі, здорові люди? А ну дай мені планшет.
– Тримай. А тобі навіщо?
– Треба! – крикнув я і вийшов із кімнати.
Я вирішив, що так більше тривати не може. Теща жила поверхом вище, пішов до них. Мені відкрили дуже неохоче.
– Ось вам сайт із вакансіями і моє благословення на пошук роботи. Ви двоє дорослих і абсолютно здорових людей. Тож заробляйте собі на продукти самі. А не об’їдайте мою сім’ю.
Вони були дуже здивовані і навіть не встигли нічого сказати, як я вийшов із квартири. Можливо, дещо грубо, але абсолютно справедливо!
А як ви думаєте, правильно я вчинив?
