Ми з чоловіком уже сім років у шлюбі. Зі свекрухою мені також вдавалося жити в повній гармонії. Частково зіграло на руку те, що ми одразу почали жити окремо, а може тому, що вона добра й чуйна людина. Вона завжди була рада віддати нам останнє, не лізла зайвий раз у наше життя, але й до себе в гості ніколи не кликала.
Якось їй стало так погано, що довелося викликати швидку і згодом покласти в лікарню. Нам із чоловіком довелося поїхати в її квартиру, щоб привезти їй деякі речі. Добре, що в мого чоловіка був ключ.
Те, що чекало на нас у її квартирі, навіть складно описати. Складалося відчуття, що там не прибирали не один десяток років. Всюди пил, павутина, навколо розкидані різні речі, що яблуку впасти ніде. Речі ми їй привезли, а про побачене вирішили не заїкатися.
Сталося це ще на самому початку мого шлюбу, тож із часом свекруха перестала соромитися і почала кликати нас у гості. Ображалася, звісно, коли ми відмовлялися. А коли приїжджали, вона навіть не намагалася прибрати і тільки відмахувалася, мовляв, не звертайте уваги. А от коли в нас з’явилася донька, все змінилося, адже недобре дитині в такому бруді перебувати.
Так ось, я вирішила зробити їй подарунок на день народження і замовити клінінгову службу. Обговорила з їхнім менеджером умови, усе-таки очікувала, що все влетить у копієчку, враховуючи масштаби, але вони, навпаки, навіть знижку запропонували. Подарунок тримали в таємниці до самого кінця, і, як виявилося,даремно.
Свекруха дуже сильно на нас образилася. Стала скаржитися, що ми її звинувачуємо в тому, що вона нечупара. Тепер навіть слухавки не бере, тільки плаче постійно. Я, звісно, розумію, що порядок удома – особистий вибір кожного, але ж і про онуку потрібно подумати. Не можна ж дитині в таких умовах ночувати.
Ось і виходить, що я в чужий дім влізла зі своїми правилами. А я ж лише намагалася зробити приємне хорошій людині. І тепер навіть не знаю, може, я дійсно вчинила негарно? Хотілося ж зробити як краще
