Минулого тижня в мене був День народження і до нас у гості прийшла сестра чоловіка зі своїм новим кавалером. Вони разом уже рік, але досі не розписані. Живуть у цивільному шлюбі.
Ми добре посиділи в приємній домашній атмосфері, а коли наші гості збиралися вже йти, сестра чоловіка попросила нас позичити їм грошей. Вони планують нову машину купити, але грошей їм не вистачає. Спочатку вони хотіли взяти кредит у банку, але тоді вирішили позичити в нас. Ми ж рідні люди, нам відсотки платити не треба.
Чоловік мій свою сестру дуже любить. Вони з нею дуже близькі і заради неї він готовий на все. Він одразу погодився позичити їм гроші, але потім, мабуть, згадав, що гроші спільні і сказав, що нам треба порадитися.
Я теж була не проти, але за однієї умови: сестра чоловіка має написати розписку.
Таку новину вона сприйняла без ентузіазму. Вона почала кричати, що ми не чужі люди і ні про яку розписку й мови бути не може. А потім взагалі образилася на мене. Чоловік мій теж не зрозумів такого мого рішення. А що тут такого? Просто написати від руки розписку, де вказати суму і терміни повернення грошей. І все. Я навіть не наполягала, щоб цю розписку нотаріально завіряти. Це ж простий аркуш паперу, чому через це так злитися?
Так, ми не чужі люди, але сума не маленька. Коли ти віддаєш такі гроші в руки третьої особи, то хочеться мати хоч якісь гарантії того, що ти свої гроші ще побачиш. Крім того, я знаю про що я говорю. Ми позичали гроші сестрі чоловіка вже не вперше. І щоразу потрібно було їх буквально вимагати назад. То вона забуде, то пообіцяє, що віддасть через два тижні, а віддає через три місяці. Ну що це таке? Це хіба нормально? Я взагалі вважаю, що гроші можна брати в борг тільки тоді, коли ти точно знаєш, що ти їх повернеш. Якщо немає впевненості, навіщо лізти в борги? А якщо завтра її новий чоловік її кине і забере собі їхню нову машину, що тоді? Як вона тоді гроші нам віддавати буде? Звідки?
Коли гості пішли, ми з чоловіком сильно посварилися. Він не чує жодних моїх аргументів і постійно повторює тільки одне: я не поважаю їхню сім’ю, якщо вимагаю розписку від його рідної сестри.
Чому на мене злитися, я не розумію. Я ж не відмовила їй, а просто попросила дати хоч якісь гарантії. Це нормально. Так роблять усі, хто має справу з грошима. Дійшло навіть до того, що чоловік сказав, що позичає сестрі свої гроші, а іншу половину наших заощаджень я можу забрати собі.
Як мені бути далі, я не знаю. Я не бачу нічого страшного в тому, щоб позичити гроші під розписку. А ось те, що сестра чоловіка категорично відмовляється її писати, мене по-справжньому лякає.
