Кажуть же, що не треба робити деяким людям добра, бо не оцінять. Напевно, це тільки я така наївна дурочка, яка все ще любить людям допомагати. Але після останнього випадку я поміняла свою тактику. Більше ніяких поблажок, взагалі нікому.
Річ у тім, що у мене є дочка, їй ось вже 7 років. Раніше я віддавала речі дитини тим, хто їй потребував. Деякі, які були в хорошому стані, я продавала. Все ж зайвих грошей не буває. Є у мене ще подруга, у якої брат і є сім’я у нього багатодітна. В цьому році дружина його народила вже п’яту дитину.
Річ у тім, що брат заробляє копійки, дуже мало грошей. Ну а дружина сидить вдома з уже 5 дітьми, тобто грошей не приносить в сім’ю. Не раз мене попросила подруга дати якихось речей, щоб вони не купували, так і щоб діти нормально виглядали.
Мені шкода було їх сім’ю, тому я не раз допомагала речами, навіть іграшками – все було у відмінному стані. Хоча я не розуміла, навіщо стільки дітей народжувати, якщо не можете їх забезпечити.
Загалом, недавно віддала майже нову курточку, чобітки дитячі. А потім в інтернеті випадково знайшла оголошення з моїми речами. Дружина брата подруги продає мої речі, які я їй віддала безкоштовно. Я була в шоці від такого повороту. І це ті, які скаржаться, що у них немає на що купити. Бізнес влаштували, бачте.
Я скандалу не влаштовувала, нічого не говорила. Зробила для себе висновки – більше не допомагаю. Мені теж все потрібно. Досить вже цієї благодійності.
