– Ірочка, ти що захворіла? – запитала сусідка Ірину Сергіївну в аптеці.
– Та не я, син захворів.
– Так він же начебто в області живе?
– Так, але дружині хворий не потрібен, відправила до мене на лікування. Каже, мовляв, я за дитиною доглядаю, на хворого чоловіка сил не вистачить.
Ірині Сергіївні майже сімдесят років. Її єдиний син Андрій, якому сорок, близько десяти років тому одружився з Аллою, молодшою за нього на три роки. Одружившись, молоді переїхали у велике місто.
Без кредитів не обійдеться, звісно, – тому вже краще перебиратися у велике місто і там його брати.
Там усе-таки багато перспектив, цивілізація, як не крути… Та й разом зі свекрухою хто захоче жити. Переїхали, облаштувалися, згодом купили квартиру.
Пощастило їм влаштуватися на хороші роботи з пристойною зарплатою. Щоб розрахуватися з кредитами, подружжя вирішило почекати з дітьми.
– Поки в нас борги, Алла не хоче заводити дітей. Та й я теж. – говорив Андрій.
Працювали, працювали, син хапався за будь-які підробітки. Відпустки не брав. У гості приїжджали рідко. Зате за сім років виплатили кредит. Останні платежі внесли, коли Алла була вже на шостому місяці вагітності. Тож Алла зробила все так, як і планувала. Маленьку доньку привезли з пологового будинку вже у своє житло.
Невістка просто розчинилася в дитині. Нам зі сватами внучку не дають няньчити. Навіть на руках не дозволяє Алла довго носити.
Коли онучці виповнилося вісім місяців, у Андрія стало погано зі здоров’ям і він пройшов обстеження. Діагностували камені в жовчному. Великі. Я дуже переживала, але знала, що кваліфіковані лікарі у великому місті обов’язково допоможуть. Як же я здивувалася, коли Алла сказала, що краще їхати до нас у місто проходити лікування.
Коротше кажучи, вирішила їхати до них у місто і з’ясувати, що взагалі відбувається. Коли приїхала, Андрій сказав, що операція потрібна і її вже призначили. Найближчим часом прооперують. Але відновлюватися після операції приїде до мене. Коли я поцікавилася чому, Алла заявила, що їй важко буде і за дитиною доглядати, і за хворим чоловіком. Я була в шоці!
Після операції забрала сина до себе. Ось тобі в горі й у радості, у хворобі й здоров’ї…
