Людмила мала одного сина. Тому, коли дізналась, що він одружується була надзвичайно щаслива. Невістка Галина була дуже розумною та красивою дівчиною. Після весілля молодята почали жити на орендованій квартирі. Анатолій добре заробляв, тому паралельно їм вдавалось ще помаленьку збирати гроші на власне житло. Людмила заробляла мало, але намагалась хоч щось відкласти, що допомогти сином. Але про це нікому не говорила, хотіла зробити сюрприз.
Якось після роботи Людмила поверталась додому. До неї під’їхав гарний автомобіль та зупинився. З машини вийшов сват.
– Людмило, сідайте. Дивіться якого тепер коня маю.
Людмила сіла і не могла в це повірити. Адже батьки Галини не заможні люди, які ще нещодавно скаржились на те, що не мають чим заплатити комуналку. А тут така розкіш. Сват нічого не говорив, а Людмила не хотіла починати цю тему перша.
Через деякий час Людмила вже й забула за цю зустріч. Ну купили авто, то й добре. Але одного разу прийшов у гості син. Було зразу зрозуміло, щось сталось. Виявляється, сват попросив гроші у Анатолія, бо знайомий продавав своє авто за гарною ціною. Галина теж вмовляла його позичити гроші своїм батькам.
З того часу минуло вже майже пів року, а сват так ні копієчки і не повернув. Все обіцяв, обіцяв, але не повертав. Тоді син прийшов порадитись з мамою, бо не знав, як має вчинити. Остання розмова з тестем закінчилась образою. Сват сказав, що не треба так часто нагадувати за гроші, які він має віддати.
Людмила сіла і почала думати. Вона навіть не знала, що може порадити своєму синові. Не варто ставити гроші вище родини. Але ж тесть поступив зовсім не гарно. То як ж правильно вчинити?
