Нещодавно ми з чоловіком дуже сильно посварились. Він сказав мені, що я дуже лінива і зовсім не стежу за нашим домом. А ще заявив, що тепер я повинна сама думати за дітей, щоб їх забезпечити. Я задала йому логічне запитання. «А чим в цей час будеш займатись ти?». Він відповів мені: «А я більше нічого не буду робити. Квартиру я купив, дітей зробив. А ти весь цей час не працювала. Тепер моя черга відпочивати».
Після цієї заявочки в нас стався справжній скандал. Він перерахував мені цілий список, що я тепер буду робити вдома. Я йому сказала, що він поганий приклад для наших дітей. Як я маю виховати справжніх чоловіків, якщо їх тато лежить на дивані і нічого не робить? А він мені відповів: «Мій тато мене нічому не навчив. Я всього вчився сам. Тепер їх черга».
Я намагалась пояснити, що така його позиція є зовсім не правильною і нелогічною.Я не працювала не тому, що не хотіла, а тому, що постійно хворіла і в мене були маленькі діти на руках. І їм потрібна була мама.
А потім він почав мені говорити, що в нашого сусіда жінка те, що треба. І працює, і готує, і прибирає і ще й встигає за собою доглядати. Ах ось воно що! І як я маю на це реагувати? Розлучатись? Чи пробувати знову все пояснити?
