Мій дядько Степан завжди був людиною видатною, з точки зору везіння. Трапляється ж таке, що протягом усього життя з людиною не відбувається нічого незвичайного. Але це не про мого дядька. З ним курйози відбувалися майже щотижня. Його дружина, жінка страшенно терпляча, інколи просто дивувалася, як чоловік може вляпатися в такі незвичайні історії. Щоразу казала йому:
– От знала б, ніколи заміж не вийшла б за тебе!
– Вийшла б, я ж везунчик!
Він легко міг опинитися в будь-якій точці країни, коли з нізвідки з’явився старий товариш, який попросив допомоги. А якось раз йому вдалося виловити в нашій річці найбільшого сома. Я це бачив на власні очі.
Подібні випадки з дядьком Степаном траплялися як звичайна річ, але все затьмарила інша історія, унаслідок якої в мене раптом з’явився брат. Ми живемо в маленькому містечку недалеко від лісової місцевості, куди місцевий народ ходить у сезон на полювання і по гриби. Дядько Степан – не виняток, тож одного разу, вирушивши з приятелями до лісу, щоб пополювати, повернувся додому з немовлям на руках, яке акуратно передав дружині та сказав, щоб обережно з ним там поводилась, мовляв, малий змерз і дуже переляканий.
Тітка влаштувала істерику. У неї не було сумнівів, що хлопчика народила коханка дядька Степана і він його приніс додому.
– Та ти подивися на хлопця! Адже він зовсім не схожий на мене! – сказав Степан.
Малюк і справді зовсім не був схожий на нього, блакитноокого блондина. Малюк був темненьким, з великим носом, смаглявий з азіатськими рисами обличчя.
Дядько розповів, що коли вони з товаришами зупинилися на нічліг і стали шукати дрова, він пішов у ліс. На одній невеликій галявині загорнуте в жіночий одяг лежало немовля. Сил кричати в нього вже не було, тож він тихенько кректав і червонів. Чоловіки були розгублені й вирішили повертатися додому. Уже там вони викликали швидку і малюка забрали, але цією “знахідкою” не могли намилуватися всі. Тож, порадившись, вирішили залишити хлопчика в себе, якщо мати не з’явиться
Так у родині дядька Степана з’явився ще один синочок. Така ось людина мій дядько Степан, незвичайна і везуча.
