— Заткнися! Мама дбає про нас.
— Марку, ти знову за своє? Люди кажуть, що твоя Олена вже втретє за рік у «відрядження» поїхала, а ти
— Ти знав про цей графік? — Емілія перевела холодний, немиготливий погляд на чоловіка.
— Ти знав про цей графік? — Емілія перевела холодний, немиготливий погляд на чоловіка. Єгор, який ще
— Поліно, ти чого?! Жодного табору! Хай пакують речі і приїжджають до мене в село на город допомагати!
— Поліно, ти чого?! Жодного табору! Хай пакують речі і приїжджають до мене в село на город допомагати!
— Катя — це ТА САМА дівчинка з нашої підготовчої групи в дитсадку! — тріумфально заявив Віктор.
— Мамо! Тату! Це ми! — з коридору пролунав дзвінкий, радісний голос Віті. Лариса завмерла, притискаючи
— Ні, Василю. Власниця цієї квартири — я. І тільки я.
— Ні, Василю. Власниця цієї квартири — я. І тільки я. А ти тут дихаєш і спиш виключно доти, доки я це дозволяю.
— Марино, почекай, пригальмуй! Про яке «побудемо в тебе» взагалі йдеться?!
— Марино, почекай, пригальмуй! Про яке «побудемо в тебе» взагалі йдеться?! — Марина відчула, як у скронях
«Жінка — як дитина, Андрію. Не чекай, поки почнеться буря. Бачиш — хмариться, або відійди вбік, або обійми, або відчуй, чого їй бракує. Але головне — голову схиляй, та на шию сідати не дозволяй, бо швидко мозоль натреш».
Старий Сергій прийшов до сина в гості й одразу відчув: у хаті неспокійно. Невістка, Катерина, ходила
Методично, як бухгалтер, зважила всі “за” і “проти”, відчула, що серце каже “так”, і погодилася.
Людмила зустріла Віктора, коли їй виповнилося сорок дев’ять. І, відверто кажучи, вона дуже довго відмовлялася
Я хочу просто лежати й дивитися серіали. Це мій відпочинок
Ми з Галиною прожили довге, насичене життя. Виростили сина, дали йому освіту, поставили на ноги.
– Мамо, тобі дуже боляче?
– Мамо, тобі дуже боляче? – маленький Матвійко притулився гарячим чолом до маминого плеча. Його очі