Після того, як ми розлучилися, жодного разу не бачилися. І раптом бачу його… Ігор!
За кілька хвилин ми вже пили каву і розмовляли, немов старі друзі, а не люди, які поставили крапку у стосунках і розійшлися. Неважливо було, що це розпал робочого дня… Так затишно і тепло було разом.
А вранці я прокинулася в нього вдома. Так, ця ніч була шаленою, неймовірною. Навіть кращою за всі разом узяті, коли ми ще були в шлюбі.
У нього задзвонив телефон, це була його дружина. Він спокійно відповів, що все добре, була нічна зміна, тому ще на роботі. Як виявилося, дружина у відрядженні. Ми зустрічалися два роки. Він хотів піти від дружини і знову одружитися зі мною. Казав, що шалено кохає. А я його не любила. Просто хотіла помститися. Підло й підступно.
Довести йому, що я краща за ту, через яку тоді, 5 років тому, він пішов від мене. Мене не бентежило абсолютно, що тепер я опинилася на місці коханки, а його нинішня дружина – обдуреною жінкою.
Я крутила йому голову, а коли він пішов від дружини і зізнався, що повернувся до мене, я розірвала наші стосунки.
Так, це помста. Підступна і холодна. Помста за моє минуле кохання. ВОНА знала, що Ігор одружений, але це її не зупинило. Вона народила від нього сина, коли він усе ще був одружений зі мною. Вона не соромилася мати стосунки з чужим одруженим чоловіком і совість її не мучила. А тепер у мене совісті немає…
Це та сама таблетка, яка позбавила мене спогадів із минулого і дала надію на світле майбутнє. Часто буває так, що з двох людей у щасливе майбутнє йде тільки хтось один. Так нехай це буду я.
