Не всім дітям пощастило народитися в повних сім’ях. Іноді діти стають непотрібними своїм батькам, ще до свого народження. А буває й таке, що батьки відмовляються від своєї ще не народженої дитини, але потім вимагають, щоб вона їх утримувала. Моя подруга дитинства Катерина потрапила в дуже скрутну ситуацію. Але почну з самого початку.
Батьки Каті почали зустрічатися, коли навчалися на передостанньому курсі. Між молодими людьми спалахнув роман.
Але, Гліб, батько Каті, виявився справжнім негідником, оскільки він часто зраджував матері з іншими дівчатами, а крім цього він грав на гроші в карти і спускав всю свою крихітну зарплату на гулянки.
Однак він чомусь все ж зачепив Аліну, матір Каті. Вона вчепилася в нього мертвою хваткою, хоча прекрасно розуміла, що в нього купа недоліків. Уже через шість місяців стосунків із Глібом, Аліна дізналася, що в неї буде дитина. Вона була на сьомому небі від щастя, бо сподівалася, що тепер її коханий схаменеться, а також зробить їй пропозицію, після чого вони житимуть у коханні та злагоді довгі роки.
Однак у долі були зовсім інші плани на життя Аліни, оскільки після того, як Гліб дізнався, що він скоро стане татом, він зник з міста в невідомому напрямку. Він пішов з ВНЗ і роботи. Він так і не наважився поговорити з дівчиною і просто передав їй через знайомих записку, в якій було написано, що він поки не готовий ставати батьком. Аліна тоді від горя ледь не збожеволіла, бо їй потрібно було самій у чужому місті, вчитися, працювати і виховувати дитину. Вона вирішила, що стане для своєї дитини найкращою мамою.
Уже через вісім місяців вона народила Катю. Дівчинка була дуже слабкою, оскільки вона з’явилася на світ раніше терміну. Однак лікарі говорили Аліні, що малятко зміцніє і в неї все буде добре.
Дівчинка не завдавала матері жодних турбот. Вона з ранніх років допомагала матері по дому і дуже рано навчилася готувати, а крім цього, вона прала і прибирала у квартирі. Грошей у сім’ї весь час не вистачало, але мати старалася як могла. Дівчинка бачила, як сильно втомлюється мама.
Катя виросла і вступила до університету на бюджет. Вона працювала з першого курсу, щоб допомагати матері. Катя вчилася на відмінно і йшла на червоний диплом, крім цього, роботодавець її дуже цінував і вважав дівчину дуже цінним співробітником.
Так уже вийшло, що Катіна мама рано пішла з життя, що стало для дівчини серйозною трагедією. Вона дуже важко переживала смерть матері. Щоб хоч якось оговтатися, вона взяла невелику відпустку на роботі і перестала ходити на навчання. У неї почали опускатися руки, оскільки життя для неї втратило будь-який сенс.
У Каті почалася затяжна депресія. З цього стану їй допоміг вийти лист, який їй написала мати. Цей лист жінка потім зім’яла і кинула під ліжко. Саме там дівчина і знайшла його. У листі вона прочитала фразу, яка й повернула її до життя: “Люба, ти маєш жити для себе, а я буду завжди поруч із тобою”. Ця фраза чарівним чином повернула Каті бажання жити, і вона змогла продовжити рух уперед.
Минуло багато років. Катя стала керівником однієї великої компанії. Вона багато чого в житті досягла, але ось із сімейним життям у неї не склалося, оскільки вона багато часу проводила на роботі, та й вік був уже не той.
Якось до неї прийшов літній чоловік, який з порога закричав:
– Доню, я стільки років тебе шукав!
– Ми хіба з вами знайомі? – з неприхованою зневагою сказала Катя.
– Я ж твій тато! А ти не впізнала мене? – сказав старий.
– Мій батько пішов від моєї матері ще до мого народження, він утік як останній негідник! – відповіла йому Катя.
– Я тоді пішов, бо на той час не готовий був ставати батьком. Але зараз я такий щасливий, що знайшов тебе і ти маєш допомогти своєму старому, – відповів чоловік.
– Ти прийшов, щоб вимагати від мене грошей?, – роздратовано запитала Катя.
– Усе не так, як ти думаєш! Мені потрібні гроші, і ти повинна мені допомогти! – сказав їй Гліб.
– Чоловіче, залиште мій кабінет, поки я не викликала охорону, – сказала Катя.
– Донечко! Я завжди любив тебе і твою маму, до речі, де вона? Я хочу з нею поговорити, – сказав Гліб.
– Покиньте кабінет і зачиніть двері! – ледь стримуючись сказала Катя.
– Ти моя дочка і повинна мене забезпечувати! – закричав батько.
Катя зітхнула, а потім підняла слухавку телефону і практично прошепотіла в слухавку: “Миколо Семеновичу, виведіть цього старого з мого кабінету”.
У цю хвилину вона думала тільки про те, що краще жити самій, ніж із таким батьком.
