Серафима артистично притискала рукою груди в ділянці серця, лежачи на високій подушці. А біля неї метушилися дочка і з сином, не перестаючи прикладати мокрі рушники до чола. Уся кімната була просякнута запахом валеріани.
– Мамо, я давно вже виросла і можу сама приймати рішення! Забула скільки мені років? – обурювалася Аня. – Яка різниця за кого я виходжу заміж: за водія, вантажника, сторожа? Головне, що ми кохаємо одне одного.
Майбутній чоловік Валера виглядав сумним і пригніченим. Сидів мовчки, не заперечував.
– Мамо, тобі краще, щоб Анька в старих дівах ходила? – трагічно вимовив брат Толік.
Аня одразу почервоніла після такої заяви брата.
– Так, Толік, як на мене, вже краще в старих дівах ходити, ніж вийти заміж за охоронця. – заявила Серафима. – Краще одній, ніж при чоловікові, який заробляє кілька тисяч!
– Нормально я заробляю, а не кілька тисяч! – відгукнувся зять. – А ще в мене підробітки є…
– Аню, справа ж не тільки в грошах… Охоронцем працювати дуже небезпечно! А раптом якийсь бандит приб’є або покалічить… І що, будеш з інвалідом до кінця своїх днів жити?
– Мамо, у будь-якому разі, ми вже все вирішили. До того ж… Ми чекаємо дитину! – випалила Аня.
– Як… Як же це? Та хіба я так тебе виховувала? Так казала ж, що до весілля ні-ні… – Серафима знову схопилася за серце.
– Усе в нас добре буде! – жорстко сказав Валера. – Я буду багато працювати, моя сім’я ніколи ні в чому не матиме потреби. І ми одружимося, подобається вам це чи ні!
– Слухай мене, донечко, я не даю згоди на цей шлюб. А якщо наважишся піти проти мене, можеш більше не з’являтися тут!
– А ось і не з’явлюся, мамо, якщо ти не бажаєш власній доньці щастя. І ось ще що: краще вийти заміж вагітною, але по великому коханню, аніж усе життя жити з нелюбою людиною!
– Це ти зараз про що? Хочеш сказати, що це з вашим батьком не в коханні жила?
– А що, у коханні? – продовжувала Аня. – Вийшла за нього за розрахунком, хіба ні? Усе життя вираховувала, як би подорожче продати свою цноту, а коли зустріла тата – зрозуміла: ось він, твій шанс! Молодий, з хорошою зарплатою і перспективами! Так, мам? Ну, скажи, скажи, що ніколи не кохала його!
Батько Ані вмить підняв голову, глянув на дружину… Напевно, уперше за 45 років спільного життя він дізнався правду.
Молоді пішли, а за місяць уже святкували весілля. Тоді й Серафима схаменулася і прийняла зятя.
