Ми одружені не так давно, всього лише п’ять років, але за цей короткий проміжок часу вже мало не розлучилися через загострення взаємин і небажання піти один одному назустріч. Помирили нас батьки, і мої, і чоловіка. Завдяки їх активним спільним діям ми тоді залишилися разом. Але осад в душі залишився, зникла довіра, без якої тепер дуже складно.
Через півроку після смерті бабусі мені дісталась її стара квартира в центрі міста. Переїжджати в цю квартиру чоловік не хоче, та я особливо й не наполягаю. Замість переїзду чоловік вимагає продати спадок і купити спільне житло в іншому мікрорайоні. Грошей від продажу квадратних метрів в центрі було б достатньо для вибору нової квартири, але після давнього скандалу у мене в голові постійно сидить думка, що, якщо знову трапиться подібна ситуація, ми вже не знайдемо спільну мову, а спільну квартиру доведеться ділити навпіл.
Масла у вогонь тепер підливають мої і чоловіка батьки. Мої категорично проти продажу, пропонують чоловікові заробити або взяти кредит на половину вартості майбутнього житла. А свекруха щодня докоряє мені в непоступливості і жадібності.
Пропонувала чоловікові варіант здачі бабусиної квартири в оренду, але він не хоче, посилаючись на недобросовісність квартирантів.
Рішення, в будь-якому випадку, залишається за мною, тільки боюся, що воно стане таким, після якого ми розлучимося. Я не хочу втрачати бабусину квартиру тільки тому, що чоловік захотів спільне житло. Не знаю як правильно мені вчинити. А щоб ви порадили?
