Коли мені виповнилося двадцять років, то мені довелося одружитися з дівчиною, оскільки вона завагітніла від мене. Моя майбутня дружина була звичайнісінькою: симпатичною, веселою і досить милою. Потім народилося наше малятко. Перший час мені подобалося грати в дружини, але з часом мені це набридло. Я думав тільки про те, що поки мої товариші розважаються, моє життя обмежується лише домом і роботою.
Почав і я з товаришами ходити по клубах і кав’ярнях, не пропускав я і прогулянок із дівчатками. Перший час я поводився пристойно, але потім поступово то одну проведу до будинку, то іншу, але фізичної зради на той момент не було ніякої. Потім я почав мріяти про особисте авто. Я дістав усі наші накопичення і купив класну іномарку.
Ось тоді-то я зірвався і понеслася моя душа, так як красуні самі стрибали в мою машину, і липнули до мене як мухи до меду: я досить симпатичний, авто додавало мені статусу, а гучна музика і нічні вогні робили свою справу. Почав я тоді гуляти по-чорному! На дружину я уваги не звертав, а вона вірила в усі мої казки про затримки на роботі.
Мене тоді серйозні стосунки мало цікавили: так одна-дві ночі і все. Мене мало вражали всі ці дівчата. Я на той час вважав себе крутим мачо, та й дружина в мене була, щоправда, не рівня мені: моя дружина за собою зовсім не стежила, а весь час із дитиною няньчилася.
Якось я познайомився з дівчиною на ім’я – Інна. Я тоді тільки влаштувався на нове місце роботи. Там ми з нею і познайомилися. Вона була справжньою красунею, фігурка в неї розкішна, весела, розумна, та й посаду обіймала пристойну. Я зрозумів, що зустрів я ту жінку, яка мене гідна. Почав я її обходити: квіти, записочки, подарунки…
Однак вона не відповідала мені взаємністю, а тільки іноді обдаровувала мене посмішкою, але при цьому про жодне зближення не йшлося. У мене від неї просто дах знесло: я пішов із сім’ї, навіть із донечкою не попрощавшись, ось який красень! Дружина моя довго плакала, бо не розуміла, що відбувається…
Я в той час ні про кого не міг думати, крім Інни. Я дні й ночі тільки про неї й мріяв. Одного разу мені пощастило: у неї трапилася неприємна історія, а я в цей момент підставив їй своє тверде чоловіче плече. Вона мені тоді сказала, що тепер вона моя боржниця. Я їй відповів, що ми будемо в розрахунку, якщо вона мені дозволить її додому підвезти. Вона дала свою згоду.
Я запропонував їй вирушити посидіти в шикарному ресторані, а вона посміхнулася і сказала, що якось іншим разом. Мене того дня не по-дитячому несло: я почав їй розповідати, що закоханий у неї, пропозицію їй одразу ж зробив.
У цей момент вона в мене несподівано запитує: “Ти що вже від дружини пішов, якщо мене під вінець запрошуєш?” Я в цей момент почав їй наспівувати, яким я був нещасним із цією дівчиною у шлюбі.
Вона несподівано так сильно розлютилася, а потім сказала: “Знаєш, я про тебе багато дізналася. У тебе ж навіть дитина є. Ти ж справжнісінький зрадник, ти сім’ю свою залишив, а отже, і мене ки даєш. Тобі наплювати, що твоя дружина з маленькою страждають. А ти бовтаєшся і до чужих жінок чіпляєшся. У мене такий самий тато, а тому я прекрасно знаю, як це жити, коли твій рідний батько – кобель! Почуття в нього до дружини охололи! Лайно ти натуральне!”
Коли вона мені всі ці слова говорила, то я просто нутром відчув, що вона мені в обличчя плюнути хоче. Мене її слова просто шокували. Мені тоді здалося, що вона мене катком розчавила. Перший час я дуже сильно злився на Інну, але потім поступово почав усвідомлювати, що вона має рацію. Я свою дружину залишив заради чергової спідниці, я її не поважав, подарунки їй ніколи не робив, а тепер сиджу і розповідаю про те, що вона мене не варта. У цей момент до мене дурня дійшло, скільки я їй горя приніс.
Я тоді повернувся до дружини, я їй клявся в тому, що я їй не зраджував, вона почала плакати, але потім пробачила мене. Відтоді я більше не витрачаю гроші на чужих жінок, а тільки на дружину: я почав їй гроші на салон краси давати, по ресторанах водити, з донечкою почав більше часу проводити.
Дружина моя почала розквітати, на очах гарнішала, я тоді на неї зовсім іншими очима почав дивитися: вона ж у мене справжня красуня, розумна, цікава і дуже ніжна. Я раніше ніколи не звертав уваги на те, скільки вона для мене робить.
Після того випадку Інна мені посміхалася, як і раніше, у нас із нею склалися чудові робочі стосунки. Я їй донині вдячний, бо саме вона тоді мою сім’ю врятувала. Якби вона мені тоді всього цього не наговорила, то я б так і пішов із сім’ї.
Після того випадку я більше не дивлюся на всі боки. Та мені це більше й не треба, бо на мене вдома чекає дружина-красуня!
