Вечір у кав’ярні минув чудово, ми давно не бачилися з моєю шкільною подругою, обговорили купу тем і знайомих, але фінал був геть зіпсований у той момент, коли офіціант вибачився і сказав, що грошей на картці Ольги недостатньо, щоб розрахуватися.
– Як недостатньо, там можна оплатити ще десяток того, що ми замовили? – обурилася подруга.
Офіціант ще раз вибачився, сказав, що спробу зняти гроші з картки він робив у присутності адміністрації. Старший залу підтвердив його слова, я дала їм свою банківську карту, щоб закрити питання, а поки офіціант бігав до термінала, Ольга зайшла в банківський додаток на телефоні.
Погортавши історію платежів, ахнула:
– Нічого собі, сестричка скупилася!” – і, побачивши моє здивування, пояснила, – Учора сестра чоловіка “злегка” вдяглася коштом моєї картки! І навіть не подзвонила!
Я запитала, як таке може статися, адже потрібно знати дані банківської картки, щоб зробити переказ грошей. Подруга пояснила, що дані картки колись були заведені в ноутбук сестри чоловіка, коли вони разом купували міксери в інтернет-магазині, і з того часу з картки почали “відлітати” платежі регулярно.
Намагалася поговорити з чоловіком, але він на всі претензії відповідав: “Це ж моя сестра!”.
А апетит у знахабнілої родички збільшувався в геометричній прогресії. Вона стала користуватися картою, як своєю власною. 25-ти річна дівчина жила, ні в чому собі не відмовляючи, і не тільки собі, її чоловік перебивався разовими підробітками, але любив поїсти, випити і красиво виглядати. Тих копійок, які він іноді приносив, природно, не вистачало ні на що.
Ольга та її чоловік – співвласники досить процвітаючої фірми з продажу запчастин для сільськогосподарської техніки. Судячи з розширення та обсягів продажів, справи в них йдуть добре. Нещодавно вони стали дилерами двох відомих виробників техніки.
Безумовно, родичам допомагати потрібно, але, якщо ледачі люди розраховують тільки на чужі банківські картки, це вже виходить за рамки родинних стосунків. Я так сказала Ользі, і порадила зателефонувати зовиці і вимагати від неї повернення грошей. Але засмучена подруга тільки відмахнулася:
– Та я вже дзвонила, а вона, знаючи, що брат підтримає, відповідає одне й те саме, мовляв, що це, не тільки твої гроші, я беру в брата, а він не заперечує… Мало того, що ми оплачуємо їхню орендовану квартиру, купу рахунків, так ще й нахабно робить покупки на свій розсуд.
Ми їхали з Ольгою в таксі, настрій було зіпсовано. Прощаючись, я порадила їй просто замінити карту або реквізити платежів.
– Так, напевно, так і зроблю, але це нічого не змінить, ти ж розумієш, вона під’їде з посмішкою до брата, розкаже, як вона його любить, і той або дасть реквізити своєї картки, або відкриє їй особистий рахунок, і буде кидати туди стільки, скільки ця дармоїдка попросить. Навіщо працювати, якщо є брат, який за все платить?
А ви чули схожі історії про нахабних родичів?
