Анна їхала у швидкому потязі, який рухався в напрямку моря. Було дуже тихо і спокійно, а за вікном пролітала справжня краса. Коли Анна побачила море, вона навіть припіднялася трохи. Дуже красиве, яскраве. На мить вдалося забути про всі тривоги й неприємності. Вражаюче видовище!
Спочатку планувалося, що вони поїдуть удвох із чоловіком. Але те, що відбувалося перед відпусткою, більше нагадувало якийсь цирковий виступ. І винна в цьому була свекруха. Здавалося, ніби в неї була конкретна мета: щоб син і його дружина не могли нормально поїхати у відпустку разом.
І все це попри те, що вони одружилися півроку тому, але так і не з’їздили в подорож. Весілля було взимку, тож було вирішено перенести поїздку на літо.
Спочатку свекруха намагалася переконати їх узяти з собою молодшу сестру сина, разом з її донькою. Коли ж подружжя відмовилося, вона почала зітхати.
– Ну чому ви такі? Не хочете Вероніку брати, візьміть тільки племінницю! Вона ж маленька зовсім, хіба вона може заподіяти якісь незручності? Спокійна дівчинка, все нормально.
Ганні було що сказати у відповідь на подібне. Та дівчинка була далеко не таким янголятком, як описувала свекруха. Її характер явно був вихований бабусею і байдужістю матері. Десятирічна Олена вже майстерно маніпулювала дорослими, завжди отримуючи те, чого хоче.
З цієї причини Анна відповіла категоричною відмовою. Їй не хотілося відповідати за чужу дитину. Така відповідь образила свекруху. Вона образилася і одразу ж пішла. Але через кілька днів повернулася з уже новою пропозицією:
– Олеже, я ось що подумала. А поїду я з вами! Давним-давно не їздила на море, але я вже стара, одна поїхати не можу. А з вами мені буде спокійно.
Анна не знала, як на це реагувати. Увечері вони з чоловіком уперше сильно посварилися.
– Ти думаєш, що це нормально? Ми нещодавно одружилися, у нас має бути медовий місяць, нехай і з запізненням. Чому ми маємо брати твою маму? Може вона ще й спати з нами в одній кімнаті буде?
Олег і сам усвідомлював, що його мати перебільшує, але його так втомили постійні конфлікти, що він грубо відповів дружині і заявив, що вже нікуди не хоче їхати.
Анна зібрала валізу і поїхала сама, ні слова не сказавши чоловікові. Лише залишила записку, де зазначила, що сама влаштує для себе медовий місяць, а що робитиме Олег, її не хвилює. Нехай їде з мамою куди хоче. Дорогою до моря Анна згадувала всі сварки і не розуміла, навіщо все це потрібно її свекрусі?
Адже доросла, розумна жінка. Чому вона так дивно поводиться? Анну злило те, що чоловік не став на її бік, не пояснив своїй матері, що вона неправа. Дорога в поїзді діяла заспокійливо. Анна не раділа поїздці доти, доки не побачила за вікном море. Від цього видовища вона вирішила, що нізащо не дозволить всій цій ситуації зіпсувати такий довгоочікуваний відпочинок!
Так, усе склалося не найприємнішим чином. Але все це можна обміркувати потім, вирішити, що з цим усім робити. А зараз варто просто насолодитися відпочинком. Потрібно тільки придумати, що сказати бабусі, у якої вона планує зупинитися. Адже з нею мав приїхати чоловік.
Поїзд зупинився. Анна вийшла на перон. Вона твердо вирішила більше не думати про погане. Адже вона заслужила на відпочинок! Сонце світило так яскраво, що всі тривоги зникли.
Відійшовши від вагона, Анна раптом побачила знайоме обличчя. Вона відчула себе такою щасливою! Олег підійшов до неї, у нього в руках був великий букет. Анна поставила валізу, але не могла змусити себе рушити. Вона плакала від радості й шоку.
– Невже ти вирішила, що я ось так кину тебе одну? Це ж наш медовий місяць!
– Як тобі вдалося дістатися раніше за мене?
– Літак. Я щиро сподіваюся, що ми востаннє так посварилися!
– А як щодо твоєї мами?
– Я ж доросла людина. Я зробив помилку, дозволивши матері робити такі дурниці. Мені треба ще мільйон разів вибачитися перед тобою за це. Ти ж зможеш мене пробачити?
– Я це вже зробила!
Анна міцно обійняла Олега. Дивно, як ситуація може змінитися за пару хвилин! Ще годину тому вона почувалася такою нещасною. Тепер же її душа сповнена радості та захоплення.
– Ти готова до найкращого відпочинку в житті?
Анна кивнула. Вона була впевнена, що все так і вийде.
