Я заміжня вже більше двадцяти років. У мене чудова сім’я: коханий чоловік, найкращі в світі діти і собака Люся, яку я обожнюю. Але перш, ніж я стала щасливою, я набuлa собі кілька життєвих шишок.
Пам’ятаю, мені тоді було 24 роки. Я тільки закінчила інститут і влаштувалася на завод по своєму напрямку. Квартиру з дівчатами орендували. На молоде веселе життя зарплати вистачало, а про більше я ще не думала.
На заводі в сусідньому відділі працював один чоловік. Я помітила, що він якось по-особливому на мене дивився. Постійно шукав можливості зі мною поговорити. Одного разу ми зустрілися в їдальні і пообідали разом. Це був початок нашої історії кохання. У Ігора я закохалася майже відразу, хоча він був старший за мене на десять років. Він так красиво за мною доглядав і говорив тільки те, що я хотіла чути.
Жоден чоловік не був зі мною таким добрим, щирим і турботливим, як Ігор. Мабуть, саме цим він мене і підкупив.
Через кілька тижнів після нашого знайомства я вже не уявляла свого життя без нього. Масла у вогонь підлила моя подруга і за сумісництвом колега по роботі Ірина. Вона розповіла мені, що у Ігора закохана наша бухгалтерка і за її словами суперниця за нього всерйоз взялася. Тоді я зрозуміла, що не віддам Ігора нікому і зважилася на радикальні дії. Я запропонувала коханому жити разом. Як не дивно, але Ігор сприйняв таку пропозицію дуже радісно. Мало того, що він відразу погодився, так ще й зробив мені пропозицію.
На наступний день я вже перевозила речі в його квартиру, а через кілька днів ми подали заяву на одруження.
Наше спільне життя було просто чудовим. Я постійно відчувала, що ми доповнюємо один одного, ну справжні половинки. Радості моїй не було меж. Потім Ігор захотів познайомитися з моїми батьками.
На вихідні ми поїхали до них і вони прийняли Ігора як рідного. Йому мої батьки також сподобалися. На черзі була мати Ігора. Вона жила одна. Батька свого Ігор навіть не пам’ятає.
Мати Ігора сама запропонувала, що приїде до нас в гості. Подивиться трохи місто і познайомиться зі мною заодно. Тоді я була впевнена, що вона приїде до нас в гості на деякий час. Я її приїзду дуже чекала. Хотіла познайомитися, поспілкуватись. Мріяла, що всі ми станемо однією великою і дружною сім’єю. Але не так сталося, як гадалося …
Коли мати Ігора приїхала, з’ясувалося, що свою квартиру вона продала і приїхала доживати старість сюди, до нас. Вона зайняла нашу найбільшу кімнату і стали ми тіснитися в нашій двокімнатній квартирі втрьох. Чесно зізнаюся, для мене ця новина стала шоком, адже я не хотіла жити під одним дахом навіть зі своїми батьками, не те що зі свекрухою.
Характер у неї також не був золотим. Зла, заздрісна, нахабна і жадібна. Більше про неї сказати нічого не можу. Я не люблю відкладати щось в довгий ящик, тому відразу вирішила поговорити з Ігорем. Я пояснила йому свою позицію і попросила обговорити це з мамою.
Те, що він зі свекрухою говорив стало зрозуміло на наступний день, коли вона висловила мені свою думку. За вечерею свекруха пів години розповідала мені, яка я погана невістка і я не маю права виганяти її з будинку сина. І що вона все життя сама прожила, тому тепер на старості має право на допомогу.
Справедливості заради хочу сказати, що мати Ігора виглядала дуже добре. У свої 73 роки вона виглядала на десять років молодше і була сповнена сил і енергії. Жоден догляд чи допомога їй не були потрібні. А монолог свій вона закінчила фразою, яка змусила мене прийняти рішення миттєво. Свекруха сказала: «Хочеш стати моєму синові хорошою дружиною, прийми в своє життя і мене».
У цей момент я зрозуміла, що переконати Ігора жити окремо від мами я не зможу. Мені як пелена впала з очей. Якою же я була дурепою весь цей час! Чому, чому я раніше не помічала що він за людина?
Може я просто не хотіла помічати? Я зрозуміла, що ми з Ігорем ніколи не будемо щасливі, адже ми дуже різні. Мене абсолютно по-іншому виховали батьки. У нашій родині завжди прислухалися до думки інших, поважали і підтримували, ніколи не змушували робити щось проти своєї волі, не тиснули, не ставили ультиматумів …
Я відразу представила своє життя з Ігорем і з його мамою і мені стало погано. У той же вечір я зібрала свої речі і переїхала жити до подруги. Ігор декілька разів приходив просити пробачення. Він намагався все налагодити, але я для себе твердо вирішила, що не хочу жити з чоловіком, який не має своєї власної думки, а живе під маминим крилом.
Одним словом, ми забрали заяву з РАЦСу і тихо мирно розійшлися, а через три роки я зустріла свою справжню любов, з яким разом вже більше двадцяти років.
Як склалася доля Ігора я не знаю. Знаю тільки, що за декілька років після нашого розставання він таки одружився, але дуже швидко розлучився. Напевно, дорога свекруха врахувала помилки минулого і почала качати права невістці вже після весілля. Сумніваюся, що все відбулося без її участі.
Для чого я розповіла всю цю історію? Для того, щоб жінки розуміли, що не тільки чоловікам треба придивлятися до майбутньої тещі, а й жінкам уважніше ставитися до знайомства з майбутньою свекрухою.
