Історія, здавалося б, проста – чоловік та дружина, зі старою, як світ, проблемою – прожили в шлюбі тридцять років, і чоловік візьми та озвуч, що сумує за тією, юною дружиною, за її молодими роками, і тією легкістю, яка розчинилася в безодні сімейного побуту.
Мовляв, в ті роки було все – щастя, і веселощі, молода і красива жінка поруч – чому б не повернути це в свої 40+? (Жінку, звичайно, замінити на нову, 20-річну – як же інакше?) Історія, може, стара, як світ, а ось рішення жінки в ній зовсім, далеко не стандартне. Не стала вона скандалити, ображатися, влаштовувати сцен – а спокійно вислухала. Визнала – звичайно, дорогий, мовляв, ти можеш знайти собі хоч зараз красиву, молоду, веселу і 20-річну! Сумуєш за юністю? Заради Бога!
Тільки ось тоді і до решти звідти, будь добрий, повернися – ти, напевно, забув, але ось успішний бізнес і достаток був не завжди – я із задоволенням тебе поверну в той чудовий час, коли ти не їздив на джипі, а збирав на Жигулі не обирав, де тебе нагодують лососем на обід, а смиренно їв шпроти з банки – здорово, правда? Зате яка свобода!
Тоді-то чоловік і задумався!
