Ми зараз не можемо дозволити собі табір для дітей, дорогувато. Домовилися зі свекрухою, що залишимо малих у неї на канікули. Коли школа, уроки, то нормально, їм є чим зайнятися і ми з чоловіком стежимо, щоб вони привчалися до того, щоб самостійно себе організувати. Але ось влітку – бiдa. Уроків немає, так вони з розуму сходять в нашій квартирі.
Загалом, відправили їх до свекрухи в село. Вона живе у великому будинку і погодилася нас виручити. Як-не-як, а всі під наглядом. Ми б, звичайно, не стали її навантажувати, але це єдиний варіант захистити їх від нудьги і неробства. Хоча вони і так ниють, що робити їм тут нічого. Нічого, кажу, придумаєте собі розвагу. Он бабусі на городі допоможіть.
Але справа не в цьому. Щотижня ми завантажуємо машину різними харчами і веземо туди. Пенсія у свекрухи як кіт наплакав, а тут ще підростаючі діти на її шиї. Загалом, без продуктів їх не залишаємо. Я і приготувати щось намагаюся. Крім цього, просто гроші даємо. Намагаємося полегшити цей тягар.
І тут тему просік брат мого чоловіка. Він подзвонив свекрусі і сказав, що і своїх двох привезе. А вона хіба відмовити йому може? Звичайно ж ні. На наступні вихідні у бабусі вже четверо. Тільки брат вчинив дуже просто: дітей привіз, вивантажив, і будьте здорові.
Брат не залишив ні грошей, ні продуктів. Просто привіз малих і все. А вони ж теж хочуть йогурт, шоколадку і бутерброд з маслом. Само собою, бабуся ділить наші продукти на всіх, не буде ж вона нашим давати, а тим ні?
Свекруха мовчить, нічого не каже, але ми ж бачимо, що їй не вистачає цю бригаду по-сучасному годувати і кока-колою постійно забезпечувати. Незважаючи на те, що привозимо продукти і гроші залишаємо. І проходить ось так два тижні, потім три, а потім і місяць. А брат чоловіка з дружиною навіть не цікавляться, як там і що у малечі.
У підсумку я не витримала і подзвонила йому. Кажу, мовляв, рідний, у тебе діти, напевно, повітрям харчуються. Ти чому повісив їх на маму, а сам ні копійки грошей на утримання не даєш? Чи ти думаєш, раз наших там годують, то і твоїм перепаде? А він мені відповідає, мовляв, що це за бабуся, якщо дітей нагодувати не може? Тільки часи змінилися. Раніше стакан молока ляснув з окрайцем хліба і вільний. А тепер делікатеси подавай.
