Невістка Віка знала, що батьки чоловіка її не люблять. Вони з чоловіком сподівалася, що коли вона народить дитину, все налагодиться.
Коли батьки чоловіка вперше побачили онуку, то рішуче сказали: “Вона нам не рідна, бо у неї біле волосся та блакитні очі, а у нашого сина темне волосся та карі очі!”.

Вони навіть не хотіли думати про те, що невістка сама біленька, а всі у її родині з блакитними очима. Всі подальші дії свекрів яскраво підтверджували їх думки і небажання визнавати дівчинку.
Невістка Віка ображалася і злилася на них за те, що вони так вважали, а також за те, що вони все це говорили при дитині, але вони не звертали на неї уваги.
Навіть, коли батьки чоловіка приїздили у гості, то наполягали на своєму і ігнорували онуку. Вони з нею не бавилися та не брали на руки. Усі намагання сина якось покращити ситуацію були марними. Коли він надсилав їм фото або відео, вони казали, що це ще раз підтверджує, що онука їм не рідна.
Чоловіку набридла ця ситуація і він вирішив поговорити з батьками. Сказав, що або вони приймають його дружину та доньку, або він припинить з ними спілкування. Батьки сказали, що подумають над його пропозицією.
Думали вона аж пів року. Тільки через такий довгий період часу, свекруха все ж вибачилась за всі свої слова. Вона подзвонила до Віки та сказала, що хоче налагодити стосунки з нею та онукою. Подружжя цьому зраділо і з задоволення поїхали в гості на тиждень до бабусі з дідусем. Після цього в родині все налагодилось. Але ж скільки для цього було витрачено нервів, сил та часу.












