Мені 23 роки, але я виглядаю на 17. У мене з чоловіком є дитина. Нашому сину півтора року. Вчора нам довелося піти в поліклініку. Звичайне планове відвідування. По дорозі додому, я вирішила зайти на дитячий майданчик. Там я зустріла свою подругу з її дитиною та її сусідку, у якої двоє дітей. Сусідку я бачила перший раз, тому я з нею не спілкувалася й насправді вона мені одразу не сподобалася. Вона якось дивно на мене дивилася, наче я її дратую.
Наступного ранку, коли я вийшла на прогулянку з сином, нас зустріла поліція та соціальний працівник. В мене спитали паспорт та свідоцтво про народження сина. Виявилося, що ця жінка, подзвонила їм та сказала, що я малолітня незрозуміла особа, яка вкрала чиюсь дитину. Також в неї була інша версія подій, що я сестра й наша мама втекла, а я, щоб нас не забрали у дитячий будинок удаю, що мама це я.
Звісно, це добре, що вона так потурбувалася про мого сина, як кажуть, зробила ведмежу послугу. В мене не вистачало слів, щоб описати наскільки я була зла на неї. Це ж як треба вигадувати, щоб таке сказати.
Мені тепер завжди із собою документи носити, щоб ніяка жінка більше не наговорила чогось на мене?
Після того випадку я подзвонила до соціальної служби та сказала їм перевірити ту жінку, бо на мою думку, вона часто залишає дітей вдома без нагляду. Ось так я вирішила їй помститися.
Як вам наглість сусідки? Щоб ви зробили за таке нахабство?
