Моя сестра рік тому стала мамою, а місяць тому розлучилася зі своїм чоловіком. Тепер у трикімнатній квартирі живу я, моя сестра з сином та наші батьки. Моя кімната велика, сонячна, зроблений сучасний ремонт, нові меблі. Мені дуже комфортно жити у ній. А моя сестра з сином, живе у маленькій кімнаті, розміром з комірчину.
Нещодавно вона попросила мене помінятися кімнатами. Бо в неї мала дитина, треба десь гратися, їм потрібно більше простору, а я живу сама, то нащо мені велика кімната.
Я звісно згідна, що дитині потрібно багато простору, та її син може гратися у великій вітальні, в якій живуть наші батьки.
Я відмовила своїй сестрі. Бо мені важливіше мати свій простір, ніж їй. Вона на мене дуже образилася через це і більше не розмовляє, навіть сину забороняє заходити до мене. А мені так й краще, бо тепер мене ніхто не турбує. Добре, що батьки вирішили не втручатися у нашу сварку. Вони на мене не ображаються за прийняте рішення.
Як гадаєте, я правильно зробила, що відмовила сестрі?
