Галина та Юрій знов вийшли з лікарні мовчки. Втретє вони втратили дитину. Через що це трапилось лікарі не змогли їм пояснити. А ще вчора ввечері чоловік тримав руку на животі дружини, розмовляли з дитинкою і відчували, як вона у відповідь штовхається.
Приїхали додому, Галина навіть боялася заходити в кімнату. Але чоловік ще вночі прибрав ліжечко та всі дитячі речі. Цього вечора вони вирішили, що, мабуть, це їхня доля – жити без дітей. І що ще однієї втрати вони не переживуть.
Так пройшов рік, вони перестали ходити по лікарях. І як грім серед ясного неба – знову вагітність. Але ж як? Попередні рази вони ретельно планували, не з першого разу виходило. Побігла до жіночої консультації, лікар підтвердила вагітність. Знаючи попередні втрати порекомендувала спеціаліста приватній клініці.
Порадившись вдома з чоловіком, вирішили негайно їхати до нього. Лікар їх уважно вислухав, сказав, що знайомив з такою проблемою і знає як допомогти. Дав направлення на додаткові аналізи і УЗД. В кабінет УЗД Юрій попросився з дружиною, хотів вже помилуватися своєю дитинкою, хоч на екрані це буде лише темна крапочка.
Лікарка довго водила по животі, Юрій вже встиг злякатися, що знов щось не так. Аж раптом лікарка почала говорити: “Все, я готова дати висновок. Багатоплідна вагітність. Трійня.”
Юрій аж перепитав, чи це точно їх парі дають такий висновок. Вагітність пройшла добре, живіт ріс дуже швидко. Юрій допомагав Галині у всьому. З 28 тижня лікар порадив Галині лягти у стаціонар під щоденний нагляд лікарів. Наступні тижні в стаціонарі пройшли добре!
І ось день для планового кесаревого. Галина вночі не змогла спати, а Юрій ще з самого ранку стояв на порозі пологового відділення. Все підготували, операцію вирішив проводити головний лікар, адже трійня народжується дуже рідко.
Слід зазначити, що Юрій і Галина вирішили не знати стать дітей до народження. В момент операції Юрій не відчував ні рук, ні ніг. Аж поки він не почув перший плач, за ним другий і через декілька хвилин і третій. І стверджувальні слова лікаря. Три дівчинки. Абсолютно здорові. Коли Юрію піднесли його дівчаток – він зміг втримати своїх сліз. Він плакав від радості. Він цілував свою дружину і дякував її за таке щастя. Юрій і Галина впевнені, що це небеса дали їм це щастя, спочатку три рази відібрали, а потім один раз подарували!
