Для мене гроші завжди були дуже важливими. Я намагалася багато заробляти, бо це можливість купити гарний одяг, смачну їжу й подорожувати куди захочеш. Мій чоловік не такий залежний від грошей. Він хоче жити звичайним життям. Спочатку мене це не турбувало, але мене дратує його байдужість. Я працюю з ранку до ночі, а йому байдуже, він не питає чим я займалася весь день, а коли я розказую про свої досягнення, він навіть не хвалить мене.
Останнім часом, чоловік став дивно себе вести. Раніше він завжди запрошував мене у кіно чи у парк. Я, якщо чесно, завжди відмовлялася, бо мені треба було працювати. Та зараз, він нікуди мене запрошує і взагалі якось не звертає на мене уваги. Я почала думати, що він мені зраджує. Мені стало дуже боляче від цих думок, бо я кохаю його. В гонитві за грошима, я забула про любов, про кохану людину. Я часто ігнорувала його, а треба було показати, що він мені теж дуже важливий, важливіший за гроші.
Коли він прийшов ввечері з роботи, я вирішила щиро з ним поговорити, хоча й боялася почути правду.
– Ти що, кохана?! Я тебе дуже люблю. Я й не думав зраджувати. Просто я вирішив більше не кликати тебе гуляти, щоб не заважати тобі заробляти гроші.
Я розплакалася після цих слів. Я думала, що втратила чоловіка, але він мене кохає. З того часу, я зменшила кількість робочих годин майже вдвоє і стала більше проводити час з коханим.
