Ми не дуже добре ладнаємо зі свекрухою, так як вона постійно вчить мене, як і що треба робити по дому. Іван від мами нічого не приховує, вони навіть радяться без мене, на що витратити його зарплату. Цього разу свекруха перейшла межу. Вона переконала мого чоловіка в тому, що нам не потрібна відпустка в Туреччині, яку я чекала весь рік.
Ми з чоловіком разом вже восьмий рік. І за цей час я так і не звикла до його мами. З Іваном мені дуже пощастило, він дуже турботливий чоловік. Чоловік без криків і скандалів погоджується робити частину роботи по дому, навіть іноді готує. А ось зі свекрухою стосунки не склалися. Я, правда, намагалася спочатку їй в усьому догоджати, налагодити відносини, але все марно. Син для неї залишається маленьким хлопчиком, про якого Неля Борисівна не перестане ніколи дбати. Біда в тому, що це руйнує нашу сім’ю.
Неля Борисівна живе одна в однокімнатній квартирі. А ми з чоловіком і сином – в двокімнатній, яку я успадкувала від бабусі. Будинок, в якому ми живемо, старий, так що свекруха наполягає на тому, щоб ми збирали гроші на квартиру в новобудові. Ніхто не проти, але я тільки що вийшла з декрету, багато грошей ми витратили на дитину, та й у відпустку дуже хочеться. А коли Неля Борисівна почула про те, що ми в Туреччину на тиждень зібралися, почала наполягати на тому, щоб ми не витрачали кошти на дурниці.
Ми з чоловіком багато працюємо і заслуговуємо хоча б один тиждень на рік без турбот і підрахунку заощаджень. А свекруха таку точку зору не приймає. Нещодавно вона приїхала до нас на два тижні і стала порядки наводити. Тут-то я і озвіріла. Не відразу. Спочатку свекруха дорікала мені в тому, що я делікатні речі руками не перу. Потім вона побачила, що чоловік за покупками сам ходить, і стала мене соромити. Вона мені висловила все, що думає, і я не стрималася. Я сказала, щоб свекруха їхала додому і там господарювала, а ми тут як-небудь розберемося.
Все б нічого, до її ласкавого відношення я звикла. А ось чоловік мене здивував. Став на бік матері і вирішив, що я повинна вибачитися. Крім того, вони разом з мамою скасували нашу відпустку і придивляються нову квартиру в новобудові. У мене таке відчуття, що вони з нею там і будуть жити разом.
Відпустка в Туреччині – це в порівнянні з покупкою квартири просто дріб’язок. Як вони цього не розуміють?
