Тут я ще й робот пилосос надумала придбати … в мріях цей робот їздить по квартирі і збирає шерсть від кішечки і собачки. І не треба мені пилососити вранці і ввечері. З животом напереваги.
Найбільший стрес у житті свекрові- покупка норкової шуби. Мені.
Ця подія відбулася три роки тому, коли я, перебуваючи в декретній відпустці, тобто не працююча домогосподарка, додумалася витратити гроші з сімейного бюджету на шубу.
Мені здавалося, що це цілком нормальне придбання. Народила я в листопаді, попереду була сувора зима, мене-годувальницю, чекали тривалі прогулянки з коляскою, потрібно було максимально тепло одягнутися.
До шубки і чобітки купила. Високі, тепленькі.
– Христина, ти розумом поїхала? – бідкалася мама Галя, – ти б краще на дітей ці гроші витратила!
– А що, у нас діти голодні чи роздягнені?
– У мене Анічка ось заробляє сама, оре на двох роботах, а в шубах не ходить! І нічого, не замерзає!
Анічка – це старша дочка свекрухи, розведена панянка, яка живе в своє задоволення і зароблені гроші витрачає виключно на себе. За квартиру не платить, в холодильник нічого не купує. Тато з мамою годують, і її це влаштовує. Шуби у неї немає, але кілька пуховиків і пальто під будь-який настрій і погоду є. Купує кожен сезон. Два рази на рік відпочиває за кордоном. Бере кредити, які виплачують батьки. А на дрібнички мама Галя їй постійно підкидає. Чобітки нові купить, сумочку.
Я б нічого цього не знала. Мене не особливо цікавить їх спільний побут, але свекруха раз у раз скаржиться на дочку мені … а їй, швидше за все на мене. Такий характер.
Зараз я в очікуванні третьої дитини. У зв’язку з чим у мене з’явилися деякі потреби, наприклад, одяг для вагітних треба купити: куртку зимову придбала, щоб живіт поміщався, теплі штани для вагітних, взуття на плоскій підошві, кофти та інше. На післяпологовий період я купила одяг для годуючих мам, сумку зручну, щоб туди все містилося: пляшечки, слюнявчики, памперси, брязкальця. І знову свекруха заявила, що це все надлишки і марна трата грошей!
-Навіщо на одну зиму купувати новий пуховик? Ти його один сезон поносиш і кинеш! – вимовляла свекруха.
-А в чому мені по-вашому ходити? Або накажете вдома сидіти? Молодший син сам не погуляє.
-Ну я ж пропонувала тобі своє зимове тепле пальто!
-Мам Галь, мало того, що воно 56 – го розміру, а у мене 44- й, так воно ще й старовинне. Років 40 йому, не менше. Але зате, дуже тепле!
– Ти розпещена в кінець! У нас ось нічого не було, і нічого, якось обійшлися без всяких одягів для вагітних і годуючих.
Взагалі у мами Галі дефіциту з одягом не було. Її мама – швачка, і все, що тільки було потрібно, вона шила на першу вимогу. Мама Галя і сама любить похвалитися, що в молодості серед подруг була наймоднішою. Баба Ніна навіть бюстгальтери шила. І до сих пір шиє своїм подружкам- пенсіонеркам.
Так мама Галя чіпляється до всього: недавно зробили ремонт у себе в кімнаті-знову зайва трата грошей. Поки діти не виростуть, можна і в побілених стінах пожити! Купила нові штори – і старі ще нормальні були!
У мене є заповітна мрія: закінчити курси “Сам собі візажист”, придбати хорошу косметику і фарбуватися красиво. Чоловік для чогось ляпнув про це своїй мамі. Після чого свекруха вирішила навчити мене фарбуватися. Раз вже я така незграбна. Принесла тональний крем, перламутрові тіні, олівці для очей і для губ, рум’яна і тіні для брів, туш.
– Давай, Христинко, покажу тобі що для чого. Зараз я тебе всього навчу.
Не те, щоб я не вмію користуватися тональним кремом і тушшю, мені трохи інше треба. Але за словами свекрухи, це взагалі сама моя нерозумна трата грошей. Та й куди мені фарбуватися, якщо мені в декреті ще три роки сидіти!
А недавно мама Галя побачила нові парфуми. І не полінувалася подивитися в інтернеті їх ціну …
-І до кого на побачення бігати надумала?
– Духи ж тільки для побачення потрібні …
Загалом на думку свекрухи, я- марнотрат.
Тут я ще й робот пилосос надумала придбати … в мріях цей робот їздить по квартирі і збирає шерсть від кішечки і собачки. І не треба мені пилососити вранці і ввечері. З животом напереваги.
Це вона ще про посудомийну машину не знає. Здивується ж покупочками!
Дуже хочеться їй сказати: “Так ваше яке діло? Це наша сім’я і нам вирішувати, куди витрачати гроші! У вас же ні копійки не беремо “.
А свекруха немов з язика зняла:
– Не треба на мене так дивитися. Це ти думаєш, що я лізу не в свою справу. Але я бачу, Як Славка на роботі надривається, щоб всі твої примхи задовольнити! Я його мати, страшно дивитися, як він схуд з тобою! Мало того, що вся зарплата на тебе йде, ви ще й по курортам роз’їжджаєте, а ти і маму свою з собою тягаєш!
Ну, мама мені з дітьми допомагає, на відміну від свекрухи. Так що маму возили і будемо возити. За своїм сином вона не помічає, на що він спускає зарплату. Та й Слава- хлопчик великий вже, сам вирішить, Шубу дружині купити або тещу на курорт звозити! Набридли її претензії і вічний підрахунок наших грошей.
Додому її не пускати або ховати подалі все? Ось як мені з нею поступати?
