Вчора від свекрухи я дізналася, що на наступний день мене чекає повне прибирання кухні. Я дуже їй вдячна, що хоч заздалегідь попередила. Я б без неї не придумала, чим же мені зайнятися.
Потрібно сказати, що з чоловіком у нас були зовсім інші плани. Наприклад, ми хотіли виїхати на пікнік. Це був би наш перший спільний вихідний за весь місяць.
Я намагалася їй розповісти, що вже є плани, але вона наполягала на своєму і сказала, що відпочити можна в будь-який час. Ця жінка просто повернена на чистоті.
Генеральні прибирання потрібно робити саме в той момент, коли вона сказала. По-іншому просто ніяк. Що ж стосується мене, то я прибираю тоді, коли мені це потрібно. Характер же у мене такий, що просто нeнaвuджу, коли змушують. Завжди хочеться все зіпсувати в таких випадках.
Тому я і хочу жити далі від батьків. У тебе свій побут і робиш що хочеш. Не потрібно ні перед ким звітувати або доводити щось. Я розумію, що так більше не зможу. Чоловік намагається підтримувати.
Він на моєму боці, так що це вже приємно.
Так вийшло, що погода зіпсувалася і я хоча б не шкодую, що цей день витрачу повністю на прибирання. На природі зараз було б холодно і мокро, так що поки все нормально.
Потрібно також сказати, що мені набридли її історії, які вона розповідала вже в сотий раз поспіль. Та й голос у неї гидкий. Мені особисто зовсім не подобається. Щосили буду намагатися не зійти з розуму з цією жінкою.
От як повпливати на неї? Пояснити, що в нас своє життя! І в нас повинен бути особистий простір.
