Мої батьки люди пенсійного віку, так само, як і батьки чоловіка. Та тільки з невеликою різницею. Коли мої зрозуміли, що їм пенсій недостатньо і так жити їм важко, то погодилися поїхати на два роки на роботу.
Запропонували їм доглядати за одним великим та розкішним будинком. Платили пристойні гроші. Потрібно було підтримувати порядок в домі, дивитися за собакою і чистити її вольєр, а також доглядати за садом. Так, як мої батьки любителі цього всього, то поїхали вони туди з радістю. До того ж, житло безкоштовно, за комуналку платити не треба. Єдине, що свої продукти. І чому б ні? Адже заробити так можна було пристойні гроші собі на життя.
У нашому містечку у батьків залишилася трикімнатна квартира, яку вони успішно здали в оренду і з радістю поїхали заробляти собі на життя. Свекрам пропонувався такий же варіант. Але так, як вони вважають себе мало не людьми блакитних кровей, то відразу ж відмовилися, посилаючись на те, що це бридко комусь прислуговувати.
Ми з чоловіком і маленькою дочкою живемо в квартирі, яку купили в кредит. Нам ще залишилося чималу суму оплатити. І ось через два роки батьки мої повернулися назад в місто. Заробили більше, ніж пристойно. Стали нам з чоловіком пропонувати ці гроші, щоб повністю закрити кредит і жити спокійно. Але ні я, ні чоловік не погодилися. Я не погодилася, адже батьки збирали собі на пенсію спокійну. Чоловік, бо йому приємніше самому всього добитися.
Але от свекри відразу охрестили мене меркантильною. Нібито я сіла на шию своєму чоловікові і чекаю, щоб він сам все зробив. А у батьків даремно гроші не взяла. До того ж, батьки купили собі нову квартиру поменше, а стару так і здають в оренду. Оформили документи, що коли дочці нашій виповнитися 18, то квартира перепаде їй. Ну а їх нова квартира – мені.
І ось свекри злі до жаху. Як так – навіщо на внучку переписувати квартиру? Чому не можна було нам віддати гроші, щоб ми закрили кредит. Неприємно, адже зараз я для всіх родичів чоловіка найгірша з людей. Але в чому моя вина? В тому, що поважаю своїх батьків та їх важку працю?
