Ірина поверталася з університету додому, а серце співало від щастя. Здавалося, що навіть сірий осінній
1934 рік. Тетяна не пам’ятала, коли вперше зрозуміла, що в їхньому домі її доля не належить їй самій.
Коли чоловік пішов до молодої жінки, я втратила не лише чоловіка. Я втратила майже всю свою родину.
На випускному моя донька стояла біля стіни у шкільній формі та старих балетках, а донька нової дружини
Мені було п’ятдесят два роки, коли я вперше побачила своє життя складеним у сміттєві пакети.
— Швидко поклади шампур назад, — голос Лери прозвучав так різко, що навіть Коля здригнувся.
Після її слів я дивився на Марину так, ніби не розумів мови, якою вона говорить. — Що ти сказала?