Андрій сьогодні був на сьомому небі від щастя. Нарешті він зможе провести цілий тиждень разом з Оксаною і не доведеться ховатися по зйомних квартирах, спілкуватися потайки, а на роботі робити вигляд, що їх пов’язує лише спільний проєкт.
У машині, в самому кутку бардачка, лежала путівка на двох до Туреччини. А в портфелі для дружини було заховане відрядження до Ужгорода – закупити нове обладнання для підприємства. Ввечері, як завжди, Андрій повернувся додому, поцілував дружину, перевірив щоденник сина і з апетитом повечеряв. Потім він пішов спати.
Перед сном, обійнявши свою дружину Ольгу, він сказав: “Завтра їду на тиждень. Будеш скучати?”
“Буду, а куди цього разу?”
“До Ужгорода. На роботі вирішили оновити обладнання, тому доведеться їхати.”
“Ну що ж, зрозуміло”, – відповіла Ольга, хоч давно здогадувалася, що у чоловіка є коханка.
Ольга вже давно перетворила ці підозри на своєрідну шпигунську гру, азартно збираючи докази. І ось, сьогодні Андрій допустив грубу помилку. Пізно ввечері, коли чоловік вже заснув, Ольга спустилася до гаража. Вона вже звикла оглядати машину та його речі. І цього разу знайшла путівку, де було вписано два імені: Андрій Вікторович та Оксана Миколаївна.
Тому наступного ранку брехня Андрія викликала в Ольги лише сумну посмішку. “Яке обладнання будемо змінювати на цей раз?” – запитала вона у чоловіка під час сніданку.
“Відкриваємо новий цех, будемо друкувати логотипи на одязі”, – відповів Андрій. “Може навіть собі футболку з твоїм фото зроблю, щоб ти завжди була зі мною”, – додав він, намагаючись жартувати.
Ольга мовчки сміялася всередині. Вона вже розробляла план помсти. Андрій був власником великого рекламного агентства і постійно їздив у відрядження по всій країні. Він проводив вдома лише кілька ночей на тиждень, і хоча бізнес приносив непогані гроші, це не компенсувало його відсутність. Ольга давно хотіла розлучитися, але лише через шлюбний контракт, складений другом Андрія, адвокатом Миколою, утримувалася. Контракт передбачав, що в разі зради один з подружжя втрачав право на спільно нажите майно. Ольга підписала його ще десять років тому, будучи наївною дівчиною. Андрій уже тоді був хитрим бізнесменом, і лише за наполяганням її батьків, які дали йому стартовий капітал, погодився на цей документ.
Ольга сумнівалася, чи справді вона кохає Андрія. Вона вийшла за нього заміж через вагітність і бажання вирватися з батьківського дому. Їхній спільний син, Максим, був єдиною радістю в житті Андрія. Він просто обожнював хлопчика, був готовий на все заради нього, і це була єдина нитка, що тримала їхній шлюб.
Проте з часом Ольга набридла Андрію. Він уже не бачив у ній ту прекрасну жінку, якою вона була на початку їхнього шлюбу. У молодості вона була йому не просто дружиною, а красивою прикрасою, яку він часто брав на різні світські заходи. Струнка, з модельною фігурою та чарівними карими очима, вона була його гордістю. Андрію подобалися захоплені погляди людей, коли вони бачили його з Ольгою. Він любив бути в центрі уваги, і цей шлюб лише підвищував його самолюбство. Проте тепер він спілкувався лише з тими, хто міг принести йому вигоду, і легко принижував тих, хто стояв нижче за соціальним статусом.
Марина була секретарем Андрія. Він узяв її на роботу не стільки через професійні навички, скільки через її привабливу зовнішність. Вона не вирізнялася особливими здібностями, проте їй бракувало моральних принципів. За гроші вона могла зробити все, що завгодно. Завдяки Марині, у компанії Андрія з’явилося чимало вигідних контрактів, хоча він і здогадувався, якими саме методами вона їх здобувала.
Марина була ефектною брюнеткою з середземноморським відтінком шкіри, яка могла звести з розуму будь-якого чоловіка. Вона знала, що Андрій одружений і має сина, але її це не хвилювало. Її влаштовувало все, як є. Вона цінувала свою свободу і не претендувала на місце Ольги. Втім, Марина була відданою Андрію, бо він врятував її маму, коли та потребувала термінової операції, на яку не було коштів.
Рано-вранці Марина викликала таксі і поїхала до аеропорту, де її вже мав чекати Андрій. Він, поцілувавши дружину на прощання, був у передчутті тижневої подорожі. Але цього разу Ольга здалася йому якоюсь холодною. Замість звичної фрази “Гарного дня, любий”, вона лише мовчки дивилася на нього, ніби знаючи щось важливе.
Андрій поїхав, а Ольга відчула гіркоту і злість, готова до нових дій.
План Ольги вже давно був готовий і продуманий до дрібниць, а поїздка Андрія з коханкою в Туреччину просто стала каталізатором подій. Ольга давно товаришувала з Миколою, адвокатом, який також був розлючений на Андрія. Вони виросли разом, але з часом шляхи їх розійшлися. Микола вкладав душу у свою адвокатську фірму, але останнім часом справи пішли гірше, і він був змушений орендувати офіс, грошей на який постійно не вистачало. Микола звернувся до Андрія за допомогою, але той, зухвало посміхаючись, відмовив, сказавши, що всі гроші вкладені в справу, і він не може їх витягнути на таку “дрібницю”.
Ця відповідь з таким цинізмом і байдужістю змусила Миколу ледь стриматися, щоб не вдарити старого друга. Але замість цього він просто пішов, не потиснувши руки на прощання, а образа залишилася глибоко в серці.
Після того як Ольга відправила Максима до школи, вона взяла телефон і першим ділом зателефонувала Миколі.
— Привіт, Миколо, — сказала вона. — Ти ще хочеш помститися Андрію за приниження?
— О, так, ще й як, — відповів він. — Що там у тебе?
— Зараз Андрій з коханкою в Туреччині. Вони поїхали разом. Думаю, час діяти.
— Прекрасно, — Микола зрадів. — Тільки знаєш, без прямих доказів я нічого не зможу зробити.
— Докази будуть, не хвилюйся, — впевнено сказала Ольга. — Я з тобою зв’яжуся, як тільки отримаю все, що треба.
Наступний її дзвінок був фотографу Валерію, з яким вона працювала у журналі.
— Привіт, Валере, — сказала вона. — Як щодо безкоштовної поїздки до Туреччини на три дні?
— Дуже заманливо, — відповів Валерій, — але що за підступ?
— Ти ж знаєш мене, — засміялася Ольга. — Треба трохи попрацювати. Мені потрібні фотографії мого чоловіка з його коханкою. Чим більше деталей, тим краще. Зробиш?
— Легко! — запевнив її Валерій. — Надішлю тобі все на електронну пошту.
Ольга посміхнулася. План наближався до виконання, і тепер залишалося лише чекати. Очікування виправдалося через два дні. На її електронну пошту надійшли фото, де Андрій обіймався з Оксаною, вони пили коктейлі в барі, цілувалися на фоні пальм. Це була ціла серія фотографій, знятих у найвідвертіших моментах. Ольга тут же переслала їх Миколі.
— Докази на місці, — сказала вона в повідомленні. — Час діяти.
— Тепер все більш ніж зрозуміло, — відповів Микола. — Ти станеш власницею його фірми і всього майна після розлучення. Я подам заяву, і зовсім скоро ви будете вільні.
Тим часом Андрій насолоджувався відпочинком з Оксаною: дискотеки, бари, атракціони, і, звичайно, ночі, коли вони могли насолоджуватися один одним. Але всі хороші речі мають свій кінець, і вже завтра вони повинні були летіти додому. І ось, несподівано, на телефон Андрію прийшло повідомлення про те, що в зв’язку з майбутнім розлученням всі його активи заморожені.
Він збентежено дивився на екран, не розуміючи, що відбувається. Щастя від відпочинку відразу зникло, і він відчув, як холодний страх охоплює його.
— Що це, любий? — запитала Оксана, поглянувши через його плече на повідомлення.
— Це підступи моєї дружини, — відповів він.
Андрій згадав про шлюбний контракт, підписаний відразу після весілля. Тоді це здавалося формальністю, але тепер контракт працював проти нього. Повернувшись додому, Андрій побачив на журнальному столику фотографії з відпочинку, розкладені веєром. Поруч стояла Ольга, тримаючи в руках знімок, де він з Оксаною палко цілувався.
— Привіт, — сказав Андрій, намагаючись зібратися з думками.
— Привіт, — спокійно відповіла Ольга. — Ну що, нове обладнання вже працює?
Андрій на мить завмер. Він зрозумів, що вона знає про все.
— Пробач мене, — сказав він, ледве видихнувши. — Я був неправий, я обманув тебе…
— Та годі, Андрію, — холодно перебила Ольга. — Я не в обіді. Тепер я сама собі господиня, а ти… ти знову на нулі. До речі, після розлучення ти зможеш бачити Максима лише у вихідні. Я вже розповіла йому про твоє зрадництво, і він сам не хоче з тобою бачитися.
Андрій стояв мовчки, усвідомлюючи, що втратив усе. Ольга переможно посміхнулася, адже її план був виконаний на сто відсотків.
